- напророкувати
- -у́ю, -у́єш і напроро́чити, -чу, -чиш, док., перех., розм.Передректи, провістити що-небудь. || Пророкуючи, накликати, зробити дійсністю що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напророкувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
вивіщувати — ую, уєш, док., перех. і без додатка, заст. Напророкувати … Український тлумачний словник
наворожити — рожу/, ро/жиш, док., наворо/жувати, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Ворожачи, напророкувати чого небудь комусь … Український тлумачний словник
напророчити — див. напророкувати … Український тлумачний словник
накликати — (що на кого що своїми діями / словами спричинити що н. неприємне, небажане), спровадити, спроваджувати, звести, зводити, наволокти, наволікати; навіщувати, напророкувати, напророчити (кому що наперед сказавши, подумавши про щось небажане, нібито… … Словник синонімів української мови